Для перегляду відео клікніть на постер вище

Фільм - переможець на кінофестивалі ECG Film Festival у Лондоні (2020)

CИНОПСИС

Cценою для них завжди були широкі лани, де вони брали льон, і сінокоси, де вони гребли сіно. І тоді, коли вони були молоді і сильні, і зараз; i в трудові будні, і в свята ці жінки ніколи не розлучалися з піснею.

Отже, їх шестеро. Наймолодшій з них 75. Всі вони - дуже світлі особистості, розумні і добрі українські жінки. Вони зберегли унікальну, притаманну тільки цій особливій частині Полісся, пісенну культуру і манеру фольклорного співу.

І вони і досі працюють, як робили це все життя - в полі і в вдома, на городі і біля традиційного ремісничого ткацького верстату. Вони печуть млинці, доять корів та ходять по воду. Вони ходять до церкви і беруть участь у весільних урочистощах, благословляючи своїм дивовижним співом народження нових українських родин.

Вони і досі співають. Як і раніше, весь час. Бо вони ніколи не розлучалися з піснею. Бовсунівські бабусі співають веснянки, петрівки, жниварські пісні, обрядові весільні пісні, колядки, застільні пісні, а під час співу вправно прядуть, микають мички i змотують пряжу.

Через все життя бабусі пронесли дух і колорит часів своєї молодості, а їх дівочий, вишитий, вишуканий одяг, який вони вдягають на свої виступи - зразок неповторного національного українського жіночого костюм